ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ О.П. ДОВЖЕНКА У СОСНИЦІ
The Literature and memorial museum of O.Dovzhenko in Sosnitsa
Читати книжки Довженка на цій сторінці
Довженко Олександр Петрович«Будемо щасливі вдячні рідній землі, що нагодувала й напоїла нас не тільки хлібом і медом, а й чистими думками і незлобливими почуттями, любов'ю до людей, співчуттям до людського лиха, гнівом до ворога». О. П. Довженко
З ІСТОРІЇ МУЗЕЮ:
Не один десяток років до біленької селянської хатини під солом'яною стріхою з калиною під вікнами та золотавими соняшниками і різнокольоровими мальвами в'ється стежина шанувальників вічного таланту Олександра Петровича Довженка. Тут усе говорить про босоноге дитинство та юність Сашка. Саме звідси він вирушив у світ, щоб стати тим, ким знає його людство, щоб прокласти місток віл Сосниці до Планети. Як справжній митець він залишив по собі твори, що розповідають нащадкам правду про його сучасників, як людина - спомин про добро і мудрість, бо любив він життя, природу, людей, красу, а над усе - свою Україну.
Ще за життя Олександра Петровича односельчанин, директор Сосницької середньої школи Іван Лаврінович Сорока на хатині, де народився Сашко, прибив невеличку пам'ятну дошку. Відтоді хата оберігалася законом і совістю.
Її не можна було розібрати, продати, знести, бо тут народилася геніальна людина.
Створення музею розпочалося ще в 1957-1959 роках. Після смерті митця при Спілці письменників України було створено комісію з літературної спадщини Довженка, головою якої був Юрій Смолич, секретарем - Олександр Підсуха.
Комісія розробила план увічнення пам'яті великого митця. Одним із пунктів цього плану було створення музею О.П.Довженка в Сосниці. Пам'ять митця було також увічнено в назвах шкіл, бібліотек, кінотеатрів, пароплавів, вулиць, колгоспів, а також видано тритомне і п'ятитомне зібрання творів Довженка під редакцією О.М.Підсухи.
29 грудня 1958 року було виділено кошти на відкриття філіалу музею О.П.Довженка при Сосницькому краєзнавчому музеї. У Сосницю приїздили близькі Олександру Петровичу люди - І.Козловський, О.Гончар, Ю.Смолич, О.Підсуха, М.Дудко та інші.
Було розіслано листи з проханням до тих, хто знав Довженка, відгукнутися. У Сосниці збирали речі в родичів та сусідів. Довженкіана зростала з кожним днем.
Першими експонатами, занесеними до інвентарної книги в 1959 році, були пам’ятні речі, передані дружиною Довженка - Юлією Іполітівною Солнцевою з Москви.
Експонатом номер один був диплом лауреата Ленінської премії від 22 квітня 1959 року Довженка Олександра Петровича за літературний кіносценарій «Поема про море». Були також почесні грамоти, дипломи, поздоровчі адреси, фотографії, речі Довженка: полковницькі погони, настільний календар 1956 року, шкіряна валіза, посуд, сорочка-вишиванка, книги з особистої бібліотеки тощо.
Надійшли фотографії з Москви, Києва, Глухова, Житомира, Сосниці. Були зібрані і передані Олександром Підсухою книги письменників і поетів України з автографами. Серед них твори Любові Забашти, Валентини Ткаченко, Олеся Гончара. М.Рильського, М.Бажана, П.Тичини, А.Малишка, П.Воронька, П. Панча, М.Стельмаха, І.Корнієнка, Ю.Збанацького, Ю.Мушкетика, що започаткували колекцію експонатів у групі «Дарунки» під назвою «Автографи з глибини сердець».
23 січня 1960 року гостинно розчинив двері перед першими відвідувачами музей О.П. Довженка в Сосниці. До 1968 року він був у складі Сосннцького краєзнавчого музею, у 1969 році став філіалом Чернігівського історичного музею, а з 1992 року є самостійним музеєм обласного підпорядкування.
Першим його директором був Дмитро Іванович Лав'юк, а ангелом-хранителем, сподвижницею, душею музею - Віра Андріївна Макаренко. Ця, закохана в мистецтво і літературу, у рідний край і його талановитих людей, жінка більше чверті віку віддала улюбленій справі і залишила тут по собі світлий слід.
Її екскурсії були незвичайні - це години щирої розповіді, сповнені любові і поваги до людини, що понад усе любила народ, землю, працю на ній. Музей для неї був святинею. Ім’я Віри Андріївни, прекрасної людини, славної сосничанки, прославив поет В.Підгора у своєму вірші «У хаті Довженка».
На той час музей містився у невеличкій селянській хаті з низькою стелею, де висить на вервечках стара пожовкла колиска. Збудована більше сотні років тому, вона стала своєрідним пам'ятником історії та культури.
У 1964 році до 70-ї річниці від дня народження митця на садибі музею збудовано нове приміщення і створено літературну частину експозиції.
У серпні 1965 року на подвір'ї встановлено гранітне погруддя О.Довженка (скульптор Л.Козуб).
У наступні роки головною рушійною силою в історії розвитку музею були в основному ювілейні турботи.
До 80-ї річниці від дня народження митця (1974 р.) завершилось будівництво кінозалу, кіноапаратної кімнати, фондового приміщення. Це дало змогу демонструвати в музеї фільми як самого Довженка, так і про нього. Оновлено літературну частину експозиції. Реставровано садибу-музей. Усе, починаючи з двору, батьківської хати, тину, криниці відновлено в такому вигляді, як описано у бібліографічній повісті «Зачарована Десна». Біля хати встановлено паркову композицію «Юний Сашко» (скульптор А.Фуженко, архітектор М.Ігнащенко). Музей прийняв такий загальний вигляд, який має і зараз.
До 90-річного ювілею О.П.Довженка (1984 р.) було створено нову літературну експозицію музею, добудовано фондове приміщення, робочу кімнату для наукових працівників, відремонтовано клуню, меморіальну хату та проведено ще ряд будівельних робіт.
3і зміною політичної ситуації В Україні та зняття грифу «секретно» з архівних документів стало можливим встановити історичну справедливість у висвітленні життя і творчості О.Довженка, підняти завісу над «білими плямами» в біографії митця.
До 100-ї річниці від дня народження О.П.Довженка створено нову літературну експозицію, незвичайну за формою і змістом. Вона наводить відвідувачів на роздуми про минуле, сучасне, майбутнє, місце людини в житті, її роль у творенні історії.
У музеї О.П.Довженка побували сотні тисяч людей з близьких і далеких закордонів. На уклін до колиски Сашка приїздять прості люди і люди імениті, щоб скласти данину щирої шани великому синові українського народу.
У книзі вражень та побажань зворушливі рядки, залишені М.Рильським, І.Козловським, О.Бабишкіним, О.Гончарем, Ю.Смоличем, В.Земляком, Н.Ужвій, С.Пономаренком, Й.Кобзоном, Ю.Щербаком, В.Костенком, М.Маловським, С.Плачиндою, С.Реп'яхом, О.Підсухою, М.Адаменком та іншими.
Час не владний пригасити любов до творчості Довженка, інтерес до хатини на околиці Сосниці. Завжди гостинно відчинено її двері, ніби в підтвердження Довженкових слів про неї: «Заходьте, будь ласка, не питаючись, чи можна. Милості просимо».
"І ЩОРАЗУ ХВИЛЮЄ ХАТИНА"
Зерно роду і народу, зерно вічності плекалось, перевіювалось у хаті, хаті батьківській. Кличе до себе хатина люд незлобливий, кличе дітей до щедрот дитинства. Б'ється крильми птаха пам'яті, співає вона лірою та бандурою, баладою та колисковою, світить ясним сонечком, зорею вранішньою та вечоровою, веселить покутем, тужить згорілою квіткою голоду та розпачу.
"Напишу я слово про хату за тисячу верст і за тисячу літ від далеченних сивих давен аж до великого мого часу всесвітньо-атомної бомби. На Україні й поза Вкраїною сущу. Білу з теплою солом'яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом, архітектурну праматір пристанища людського...»
Заходьте, будь ласка, не питаючись - можна, заходьте до світу краси і болю. I люди вклоняються порогу родинному, Довженковому.
Пишуть у книзі вражень:
"Ми схиляємо голови перед древньою поліською землею, яка породила велета - вічно живого і прекрасного мислителя, художника, поета кіно і літературного слова Олександра Петровича Довженко.
Слава тобі, народе, що зростив і виплекав його, а тепер свято шанує пам'ять свого великого сина».
Василь Земляк, Володимир Денисенко, Михайло Чабанівський, В.Івченко, М. Ткач, Р.Недашківська, Ю.Смолич та інш. письменники.

В'ється стежинка до музейної хати, живуть тут добрі надії, нехитре сімейне збіжжя береже тепло рук, материні вишивані рушники бажають щастя.
Не минайте двору. Увійдіть у спокій, розраду мальв, любистку, рути-м'яти. Помрійте серед вишень, яблунь, біля Сашкової груші-спасівки. Чи самі посадіть дерево в Довженковому садку.
Тепло спогадів огортає вас у сінях серед нехитрих етнографічних речей, що колись служили батькам Довженка: ножна ступа, дерев’яне барильце для води, чекмінь із домотканого сукна (батьківський одяг), ціп, жлукто, терниця, весло та лопачина.
У першій кімнаті зустрічає відвідувачів портрет Т.Г.Шевченка, хліб та сіль на ошатно прибраному столі, а піч-годувальниця запрошує до пирогів та борщу у доброму горщику. Привертає увагу батьківська колиска, що колисала долю генія кіно. Над колискою маги-страдниця співала пісень чотирнадцятьом дітям.
Дванадцятеро з них померло, а Сашко, увібравши всі співи матері, вибухнув таким буйним, несподіваним цвітом свого таланту, що назавжди зачарував людство.
На жердці материн святковий одяг. Полотняні вишиті сорочки, вимережені чорною та червоною нитками, як саме життя. У миснику різний посуд.
У світлиці над ліжком портрети батьків митця - Петра Семеновича та Одарки Єрмолаївни. Світлиця зустрічає ошатністю вишитих рушників, тихим світлом спогадів від родинних речей та світлин.
Я не славословлю твоє, моя хатино стара. Не хвастаюсь твоєю драною правобережною і лівобережною стріхою, і не пишаюся коморою твоєю, що її одняли від тебе і розвіяли вітром спустошені духовно не красиві люди. Я навіть забув уже, що біля тебе був хлів і клуня з чорногузом, який приносив до тебе щовесни наївне дитяче щастя з далекого теплого краю...»
О. Довженко
"Я НАРОДИВСЯ І ЖИВ ДЛЯ ДОБРА І ЛЮБОВІ"
З дня свого заснування музей О.П.Довженка став своєрідним духовним центром. Це святая святих не тільки сосничан, а всіх українців, без перебільшення - людей всього світу.
Довженко - складна особистість, складні і мудрі його твори. І ставлення до нього сьогодні дещо інше.
У світ великого письменника і цікавої людини вводить відвідувача нині діюча музейна експозиція, яка спонукає задуматись над історичним минулим, і над місцем людини в житті, творця в історії.
Кожний період життя митця показаний на тлі епохи, його створюють численні фотографії, відповідні речі. В експозиції вистраждані слова-роздуми Олександра Петровича над особистим життям, над життям рідної України, яку він любив і яка вчинила зовсім не по-материнськи, відцуравшись від свого талановитого сина у найтрагічніший для нього час.
Відвідувач потрапляє в чарівний і неповторний світ дитинства Сашка, світ тиші та мудрості. По-домашньому виглядає куточок з хатніми оберегами, давніми фото. Тут книжки, сторінок яких торкалася рука малого Довженка-учня, запис із метричної книги про його народження. Відомості про батькове господарство.
Цікаво подана творчість кінорежисера в період війни. Для цього відведено окремий зал, який має чорний колір, а схвильовані слова Довженка: «Народ мій український чесний, тихий і роботящий, що в житті не зазіхав на чуже, потерпає і гине, спантеличений, обездолений в арійській катівні. Болить у мене серце день і ніч,» - передають весь трагізм тих страшних років фашистської навали.
Не тільки письменник «горів у тім вогні і загибав усіма смертями», а і його односельці. Не можна без хвилювання дивитися на пожовклі від часу фотографії фронтовиків-сосничан.
Ці фотографії - місток у далекі тривожні і незабутні роки.
В експозиції використано багато матеріалів з фондів музею, які раніше не експонувались. Це, зокрема, фото Довженка на зйомках фільмів у різні роки, фото його друзів, однодумців, численні кадри з фільмів, показані у вигляді кінострічки.
Відвідувачі мають можливість заглянути і в творчу лабораторію письменника - його робочий кабінет. Свого часу були привезені з Москви з квартири О.Довженка, меблі, виготовлені за ескізом оператора Д.Демуцького, особисті речі, які понад 30 років після смерті чоловіка зберігала Ю.Солнцева.
У кінозалі музею проводяться масові заходи з показом Довженкових фільмів та фільмів про нього, експонуються виставки, фотовиставки, вражає відвідувачів філателістична виставка «Портрет Довженка фарбами філателії».
Живе Довженко у своїх виболених творіннях. Живе у назвах вулиць, кінотеатрів, шкіл. Живе на сцені, у музейних експонатах, мармурі і фарбах...
«3 бентежжя рідного Полісся,
3 веселки срібної Десни
Довженка слава, наче пісня,
іде в безсмертя літ ясних»
"ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ О.П.ДОВЖЕНКА"
1894 - 10 вересня (29 серпня) у В'юнищі, околиці старовинного повітового містечка Сосниці, Чернігівської губернії, у родині Довженків народився син Олександр. У метричній книзі Соборно-Троїцької церкви за 1894 р. під номером 12 записано: «Рождение: 29 августа; звание, имя и фамилия родителей и какого вероисповедания: сосницкии казак Петр Семенович Довженко и законная жена его Дария Ермолаевна; оба православного вероисповедания; имена родившихся: «Александр».
1903-1911 - Навчання в школі. Малого Сашка віддали до чотирикласної парафіальної школи.
1907 - Зарахований до Сосницького міського чотирикласного двокомплектного училища.
1911-1914 - Навчається в Глухівському вчительському інституті.
1914-1917 - Вчителювання в Житомирі.
1917-1921 - Праця і навчання в Києві.
1921-1923 - Дипломатична робота у Польщі та Німеччині.
1923-1926 - Художник-ілюстратор Харківської газети «Вісті ВУЦВК».
1926-1935 - Кінокартини. «Вася-реформатор», «Ягідка кохання», «Сумка дипкур’єра», «Звенигора», «Земля», «Іван», «Аероград».
1926-1956 - Кінорежисер і письменник.
1935 - Нагороджений Орденом Леніна.
1939-1940 - Фільми «Щорс» і «Визволення».
1940 - Жовтень. Київ. О. Довженка призначено художнім керівником Київської кіностудії.
1941 - 15 березня. Постановою Ради Народних Комісарів СРСР О.Довженку та виконавцям головних ролей у фільмі «Щорс» Є.Самойлову та І.Скуратову присуджено Сталінську премію першого ступеню.
1941-1942 - Уфа-Ашхабад-Ташкент-Актюбінськ-Куйбишев-Москва-Воронеж.
1942-1943 - Військовий кореспондент на фронті
1943 - Нагороджений Орденом Бойового Червоного Прапора.
1943-1945 - Фільми: «Битва за нашу Радянську Україну» та «Перемога на Правобережній Україні».
1944 - Січень. Москва. Розмова членів Політбюро ЦК ВКП(б) та членів Політбюро КП(б)У, за участю українських письменників, про сценарій «Україна в огні». Через рік Довженко напише в щоденнику: «Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1444 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шматки і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене»
1948 - Фільм «Мічурін».
1949 - Квітень. Москва. О.Довженкові та Ю.Солнцевій присуджено Сталінську премію другого ступеня за фільм «Мічурін».
1949 - Працює над сценарієм «Прощай, Америко!».
1950 - 20 липня. Москва. О.Довженкові присвоєно звання народного артиста РРФСР.
1955 - 29 Січня. Москва. У Будинку кіно відбувся вечір, присвячений 60-річчю від дня народження О.Довженка.
1955 - 21 березня. 3 нагоди 60-річчя О.Довженко нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.
1956 - Березень. Повість «Зачарована Десна» видрукувано в журналі "Дніпро".
1956 - Працює над режисерським сценарієм «Поема про море».
1956 - Жовтень. Головний секретар "Сінематек Франсез» Анрі Ланглуа надсилає О.Довженкові запрошення у зв’язку з 20-річчям від дня заснування кіноархіву А.Ланглуа повідомляє про свій намір влаштувати в рамках ювілейних урочистостей дні О.Довженка з 2 по 6 грудня в Парижі.
1956 - 25 листопада. Москва. О. Довженко раптово помер внаслідок серцевої недостатності у своїй квартирі (Кутузівський проспект, 22) о 23 годин1 40 хвилин.
1957 - Березень. Київ. Рада Міністрів УРСР прийняла рішення про видання повного зібрання творів письменника, присвоєння його імені Київській кіностудії художніх фільмів, Сосницькій середній школі, новозбудованому пароплаву.
1960 - Упродовж року. О.Довженкові посмертно присуджено Ленінську премію за літературний сценарій «Поема про море». У селищі Сосниці відкрито Дім-музей О.П.Довженка. Держлітвидавом УРСР завершено видання першого зібрання творів Довженка у трьох томах (1958-1960 рр.).
On January 21,1960 in the village of Sosnitsa, Chernigov region, first visitors entered the Literature and Memorial Museum of Alexander Petrovich Dovzhenko. The Ukrainian film director, writer and artist, whose creative work in cinematography made a golden page in history of the world culture. The tour of the museum begins in a simple peasant's khata (hut) where Alexander has lived in childhood and then entered upon great life to return home as a man immortalized in bronze, books and songs. Both the khata-museum and homestead mainly preserve the atmosphere of the boy's childhood. Exhibited here are many articles of everyday peasant life that are of an ethnographic value.
A new building on the homestead territory accommodate an exposition portraying in detail A. Dovzhenko’s life and creative work. In its foyer a visitor sees a sculpture portrait of the singer of the enchanted Desna-river and a kind of an epigraph reproduced in facsimile: “I am the son of my epoch and all of me belongs to the contemporaries".
Materials exhibited in the first hall depict A. Dovzhenko’s life from childhood up to 1926. On display here are documents, photos, portraits, memories, letters and drawings telling about his family, his years of successful study, about main landmarks of his future biography - his work as a teacher, diplomat and an artist.
Exhibits in the second hall are associated with Dovzhenko's creative work in the field of cinematography. They include fragments of films direct by him, scenario scripts, numerous photos, commentaries by leading figures of art about his films etc.
Film Zemlia is a recognized masterpiece of world cinematography and is rated as one of the twelve best motion pictures about village in 20th century. This film is an integral part of Dovzhenko’s grandious epic portraying life of the people on the basis of historically and socially important events that have concentrated in themselves philosophy and psychology of an entire epoch. The epic includes such films as Zvenigora, Arsenal, Ivan, Aerograd Shchors as well as a number of others. On display are his personal belongings, relics, works of literature and art etc.
Povest' plamennykh let is by right considered one of the best work of war time cinematography. After Dovzhenko’s death his wife and friend Yulia Solntseva produced a film of the same name.
Many of the scenarios written by A.Dovzhenko may be read as the best examples of prose are. They include, among others, a heartfelt and lyric cinenovell Zacharovannaya Desna that tells of his childhood. It is filled with love to author’s native land, it widely portays life of farmers, inimitable landscapes, poetizes the earthly beauty of a man-sower, man-creator. The tour of the museum continues in the third hall where exhibits exposed perpetuate the memory of the great artist and tell about films Zacharovannaya Desna, Nezabyvayemoe, Zolotye vorota etc produced after his death (November. 1956). Literature and publicistic works by Dovzhenko remain everlasting and imperishable memory for us. Numerous souvenirs and gifts presented to the museum by admirers of A. Dovzhenko brilliant talent are on a special display here. In a cinema hall Dovzhenko's films are projected (the collection of the museum contains almost all of the motion pictures produced by him).
Village of Sosnitsa, the cradle of the great artist, was predestined to go down in history as Mikhailovskoye, Yasnaya Poliana and Spasskoye-Lutovinovo did. Alexander Dovzhenko is remembered by his contemporaries as the Knight of beauty and the good, the Titanus of thought and word. As such he will be remembered by generations to come and the path to his place of birth will not overgrew with grass.
Музей працює з 8 до 17 години щодня, крім вівторка. Вхід - платний. Екскурсії можна замовити. Група відвідувачів в кількості не менше 7 чоловік забезпечується екскурсоводом. Відвідувачі можуть звернутися за консультацією до чергового наукового працівника. Крім оглядових, у музеї проводяться тематичні екскурсії. Проводяться консультації про життя і творчість О. Довженка для студентів-філологів, учителів, учнів. У музеї можна переглянути фільми О. Довженка та фільми про нього.

Адреса музею: 16100, Чернігівська обл., смт. Сосниця, 2-й провулок О.П.Довженка, 2.
Телефон: 2-15-90, факс 2-01-47.
Електронна адреса: museum-dovzhenko@ukr.net
Олександр Петрович Довженко знаний передусім як геніальний кінорежисер, що стояв біля витоків українського кіно. Крім того, він проявив себе як талановитий художник, письменник, публіцист, педагог. Через усе життя митець проніс у серці любов до рідної землі, до українського народу.
Талант Олександра Довженка випоєний соками рідної землі. На батьківщині лишився світ його дитинства і юності, так майстерно вимальований у кіноповісті «Зачарована Десна». Частинку цього світу свято береже музей О.П.Довженка у Сосниці. Батьківська хата, клуня, погребня, криниця з журавлем - меморіальні перли цього музею.
Тернистий шлях Довженка-митця представлений у приміщенні літературної експозиції. Кожен період його життя показаний на тлі епохи, його створюють численні фотографії, меморіальні речі. В експозиції - вистраждані слова-роздуми Олександра Петровича про власну долю і долю свого народу.
«Щоб повніше збагнути велич Довженка, треба тут побувати, побачити колиску його, його землю, його Десну найкращу пісню його дитинства. Уклін тобі, чудова колиска, уклін тобі, земле свята. Ця хата, ці Довженкові місця дорогі сьогодні не тільки Україні, але і всьому світу»
Благословенна будь, його дорога.
Що почалась від отчого порога.
Благословенні будьте ті гаї.
Де народились майстра ручаї.
Благословенна будь, ріка поліська.
Талантів зачарована колиска.
Благословен народ, що з давніх літ
Своїх антеїв виряджає в світ.
М. Адаменко

О том, как читать книги в форматах ePub, fb2, mobi, rtf, html, plain text, PDF, djvu, doc, docx, rtf, txt,... - см. раздел Необходимые программы

Самые скачиваемые у нас книги:

Английский Клуб Домашнее чтение
Английский Клуб Домашнее чтение
English Grammar in Use
English Grammar in Use
Рыбацкие пословицы
Рыбацкие пословицы
Вероника Рот
Вероника Рот
Пелевин Виктор
Пелевин Виктор
Upstream
Upstream
New Opportunities
New Opportunities
Голицынский
Голицынский
Кетро Марта
Кетро Марта
Ной Гордон
Ной Гордон
Борис Акунин
Борис Акунин
Николас Спаркс
Николас Спаркс
Айн Рэнд
Айн Рэнд
Джеймс Эрика
Джеймс Эрика
Захар Прилепин
Захар Прилепин
Марк Гоулстон
Марк Гоулстон
Сильвия Дэй
Сильвия Дэй
Алекс Лесли
Алекс Лесли
Рубина Дина
Рубина Дина
Джоджо Мойес
Джоджо Мойес